Програма курсу

• Тема 1. Контекст війни та психіка дитини

  Дитячі цикли психоемоційного розвитку, періоди та вікові кризи. З якого віку психолог може працювати з дитиною. Дитяча патопсихологія і психіатрія. Вплив війни на базове відчуття безпеки у дітей. Специфіка психотравматичних подій: шум сирен, втрата дому, загибель близьких. Знайомство з феноменом системної травми – вплив бойових дій не лише на дитину, а й на систему «сім’я–спільнота–суспільство». Поняття травми прив’язаності, яке часто формується у дітей військовослужбовців, через перерву у контакті, непередбачуваність зв’язку з батьком/матір’ю.

• Тема 2. Психологічний портрет дитини військовослужбовця/виці

  Модуль присвячений глибшому розумінню внутрішнього емоційного світу дитини військового/військової, котра проживає постійну напругу через безпекові ризики для батьківської фігури. Симбіоз гордості і тривоги, провини і любові до батьків, які воюють. Захисні поведінкові стратегії: агресія, замикання в собі, гіпервідповідальність. Аналіз поведінкових проявів як зашифрованих переживань — психолог навчається «читати між рядками».

• Тема 3. Нейропсихологія дитячої травми

  Як травма змінює розвиток мозку, впливає на регуляцію емоцій і формування пам’яті. Біологічні реакції дитячої нервової системи на хронічний важкий стрес: дисоціація, гіперзбудження та «заморожування». Теорія полівагальної системи Порджеса як основа розуміння тілесних реакцій на стрес у дітей. Розповсюджені психосоматичні скарги (болі в животі, енурез, головний біль) як дзеркало психічної напруги, поради та алгоритми супроводу.

• Тема 4. Створення терапевтичного простору безпеки

  Психотерапія не можлива без атмосфери безпеки, особливо для травмованої дитини. На цьому занятті ми навчаємось, як можна створювати емоційно, тілесно та психологічно безпечне середовище для дитини. Як встановити контакт із дитиною і її родиною, навіть у кризових умовах. Поняття «терапевтичний контейнер» та як використовувати уявний або матеріальний простір як «опору» для стабілізації.

• Тема 5. Методики та підходи психологічної роботі з дітьми

  Інструментарій психолога під час надання психологічної допомоги дітям: ігрові техніки, правила створення безпечної сцени для вираження внутрішнього болю або конфлікту. Застосування арт-терапії: використання малюнку, пластиліну, іграшок, символів, колажу як інструментів роботи з дитячою травмою. Тілесно-орієнтовані техніки та методики: вправи на дихання, рух, м’язові активності та релаксації, які сприяють регуляції та відновленню контакту з тілом.

• Тема 6. Робота з втратою та горем дитини

  Горе в дітей має особливу динаміку: часто воно приховане, відкладене, або знецінене. На цьому занятті вивчаємо основні моделі горювання та як допомогти дитині сприяти проживанню втрати через творчі методи – казку, гру, ритуал. Підходи та техніки, які допоможуть підтримати здорову пам’ять про загиблого батька/матір, не перетворюючи її на джерело депресії.

• Тема 7. Психологічна робота з наслідками насильства

  Війна підвищує ризики сексуального, фізичного та психологічного насильства. Впродовж заняття ми навчаємось, як розпізнати маркерні ознаки різних типів насильства в розмові, грі, поведінці дитини. Принципи неперекручуючого слухання та інтерпретації. Зелені та червоні прапори під час роботи після травми довіри.

• Тема 8. Робота психолога із гнівом, тривогою, агресією

  Навички розпізнавання джерела агресії дитини: гнів як реакція на безсилля, втрату чи розрив прив’язаності. Методики і техніки безпечної «екологічної» трансформації гніву через творчість, рух, контакт, гру. Психологічна корекційна робота при наявності почуття провини, сорому — як вторинних емоцій після травми.

• Тема 9. Робота психолога із сім’єю дитини

  Без залучення батьків терапія дитини обмежена. Принципи системного сімейного консультування. Психоосвіта для батьків як залог позитивних змін, інструкції що говорити, як реагувати. Що таке «родинна лояльність» і як працювати з різними формами лояльності, наприклад – коли дитина боїться «зрадити» одного з батьків. Родинні ритуали як запорука стабільності в умовах війни.

• Тема 10. Психологічна допомога підліткам під час війни

  Біологічні детермінанти, що впливають на поведінку дітей в пубертаті. Підліткові цілі та цінності. Потреби в автономії, контролі, ідентичності. Способи виявлення ризикованої поведінки як спроби відновити вплив на своє життя. Підходи до психологічної робота з темами майбутнього, вибору, Я-концепції. Самоушкодження, девіантна та ризикована поведінка як форма вираження болю підлітком, алгоритми допомоги і супроводу.

• Тема 11. Стійкість і самоопіка психолога в процесі роботи з травмами війни

  Блок питань про те, як не «вигоріти» допомагаючи і працюючи із складним контекстом. Ризики та профілактика професійного виснаження. Власні ресурси психолога: супервізії, інтервізії, особиста терапія. Розвиток співчуття без втрати професійної межі. Вправи для відновлення психоемоційного стану. Якорі та опори, самоідентичність.

• Тема 12. Практичне завдання – розбір кейсів студентів

  Створюємо практичну мапу роботи з урахуванням віку, виду травми, ситуації в сім'ї, запиту або скарг дитини/підлітка. Розбираємо реальні кейси та можливі «підводні камені», напрацьовуємо «дорожні карта» та стратегії психологічної роботи.

• Заняття 13. Супервізія (груповий формат)

  По завершенні навчання слухачки та слухачі курсу мають здати письмову роботу для підсумкового контролю – аналіз власного кейсу, з описом стратегії психологічної роботи. Після перевірки роботи видається електронний документ: Сертифікат про проходження курсу або Свідоцтво про підвищення кваліфікації на 120 годин (4 кредити ЄКТС).
  
  *Свідоцтво про підвищення кваліфікації видається в разі наявності диплому про психологічну освіту (бакалавр або магістр).